У зв'язку з прийняттям Верховною Радою законопроекту №6327, який дав старт медичній реформі, в Міністерстві охорони здоров'я України вирішили прояснити деякі моменти.

У Моз розвінчали головні міфи про медреформеКак повідомляє mediaUA з посиланням на прес-службу Моз, зустрічається безліч неправдивої інформації про те, що чекає лікарів і пацієнтів після впровадження медичної реформи.

Головне, на що звертають увагу в Моз, це те, що всі послуги, аналізи, дослідження, ліки, які надаються за державною програмою медичних гарантій будуть для пацієнтів на 100% безкоштовними.
Міф 1. Медицина стане платною і дуже дорогою
Саме зараз безкоштовної медицини в Україні не існує. За результатами опитування в рамках проекту "(без) цінний медицина" 90% ліків українці купують за свій рахунок. За даними досліджень, кожен другий пацієнт відмовляється від лікування або відкладає його з-за нестачі грошей. Тому неправильно говорити, що медицина стане платною і дуже дорогою для громадян внаслідок реформи.
Реформа запроваджує нові чіткі правила державного фінансування медичної системи, однакові для кожного громадянина. З'явиться чіткий список послуг, які будуть на 100% профінансовані державою: первинна допомога (сімейні лікарі, терапевти, педіатри) екстрена допомога (різке погіршення стану здоров'я, серцевий напад, інсульт, гострий апендицит, ниркова недостатність, запалення легенів тощо); паліативна допомога - передусім, адекватне знеболення; лікування у вузьких спеціалістів за направленням сімейного лікаря і планове лікування в рамках програми медичних гарантій.
Для кожної медичної послуги буде визначений тариф, який буде лікарні оплачувати держава. Обсяг послуг в рамках програми медичних гарантій залежить від обсягу фінансування системи охорони здоров'я, однак туди увійдуть всі основні послуги, необхідні для якісного лікування - набагато більше, ніж люди можуть безкоштовно отримати зараз.

Для дорогого лікування, як і сьогодні, будуть існувати цільові програми, продовжать діяти програми лікування онкології, гепатитів, Сніду та інших.
Міф 2. Люди не потягнуть вартість медичних послуг після медреформи
З початком медреформи більшість медичних послуг будуть безкоштовними для пацієнта, але платними для держави. Повний список послуг програми медичних гарантій з'явиться в 2020 році, коли реформа запрацює повністю.
Міністерство охорони здоров'я опублікує список тарифів на послуги, після збору статистики ніж реально, а не на папері хворіють люди, збору даних про реальних витратах лікарень, оцінки бюджету, який буде виділено на програму медичних гарантій на 2020 рік.
Зараз готується пілотний проект Моз разом з Національною академією медичних наук. Тарифи буде оплачувати лікарням держава - саме для того, аби у лікарів були гідні зарплати і ці гроші не платили пацієнти.
Міф 3. Медреформа призведе до закриття лікарень і звільнення медиків
У законопроектах про медреформе немає ні слова про закриття лікувальних установ або скорочення медперсоналу.
На першому етапі реформи Національна служба здоров'я укладе договори з усіма лікарнями, щоб ніхто не залишився без медичної допомоги. Але з роками конкуренція і принцип "гроші йдуть за пацієнтом" приведуть до впорядкування мережі медустанов - малопотужні, погано оснащені і мало завантажені лікарні, де просто небезпечно лікуватися, будуть перепрофільовані під реальні потреби населення - на реабілітаційні, діагностичні центри, хоспіси.

Найкращі лікарні будуть додатково технічно і кадрово посилені, щоб кожен, хто туди звертається, мав можливість отримати якісну медичну допомогу.
Без роботи можуть залишитися лише ті, до кого не захочуть йти люди. У хорошого лікаря завжди буде потік пацієнтів і гідні гроші від держави за свою роботу. Реформа буде сприяти тому, що лікарі будуть конкурувати за пацієнта.
Благоустроєм мережі лікувальних закладів будуть займатися місцева влада. Місцеві громади повинні вирішити, які з них потрібно посилити, а які перепрофілювати.
Завдяки децентралізації, місцеві бюджети мають достатньо коштів для того, щоб поліпшити мережу медзакладів, створити належні умови для роботи лікарів, відремонтувати дороги в лікарні. Держава, зі свого боку, надасть додаткові гроші на посилення опорних установ та перепрофілювання слабких та малозавантажених.
Міф 4. Села залишаться без лікарів
У селах людей більше турбує доля фельдшерів та Фапів. Фельдшери залишаться. Фельдшери не замінять лікаря, але стануть його помічниками і забезпечать доступ до медичної допомоги в найбільш віддалених селах.
У 2018 році середня виплата на первинному ланці складе близько 370 грн на одного пацієнта, в 2019 - 450 грн. Практика в 2 тис. пацієнтів принесе річний дохід 740 тис. грн в 2018 і 900 тис. грн 2019 В цей бюджет входять оренда, оплата роботи лікаря, фельдшера та медсестри, витратних матеріалів, часткове покриття аналізів.

Досі в селах ніколи не було таких коштів у медицині - і реформа дозволяє нарешті розгорнути пряме фінансування.
Місцеве самоврядування буде мати можливості для підвищення якості життя лікаря. Наприклад, якщо громада побудує якісну амбулаторію і житло для лікаря, буде значно легше знайти і запросити лікаря на роботу.
Також 19 жовтня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №7117 про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості. Він передбачає мінімум 5 млрд гривень додаткового фінансування медицини в селах за два роки, зокрема будівництво сучасних Фапів та амбулаторій, а також забезпечення їх інтернетом.
Міф 5. До лікаря-фахівця можна буде потрапити тільки через сімейного лікаря
Не відповідає дійсності.
Більшу частину послуг, які зараз надають вузькі фахівці, після навчання зможуть надавати лікарі первинної ланки - сімейні лікарі, педіатри, терапевти. Для цього і робиться реформа - щоб була людина, якій ви довіряєте, який може вилікувати все, для чого потрібні знання і ліки без госпіталізації та спеціального складного обладнання.
Звичайно, іноді пацієнтам потрібні спеціальні обстеження у вузьких фахівців. Але ці втручання повинен курирувати сімейний лікар. Тому Національна служба здоров'я буде оплачувати ці візити за направленням сімейного лікаря.

Якщо ви не довіряєте сімейного лікаря, ви можете поміняти його.
Буде також ряд фахівців (наприклад: гінеколог, психіатр тощо), візити до яких будуть оплачуватися і без направлення сімейного лікаря.
Людина, звичайно, може звернутися до вузького спеціаліста сам, але в цьому випадку пацієнту доведеться оплатити повну вартість послуг лікаря і лікування.
Якщо ви звертаєтеся до вузького фахівця за направленням сімейного лікаря, педіатра, терапевта, вартість вашого лікування та необхідних медичних засобів відшкодує держава.
Міф 6. Реформа суперечить Конституції
Всі послуги, які оплачує держава, за лікування пацієнта, будуть оплачені на 100%, як того вимагає Конституція.
Міф 7. Всі послуги будуть з сооплаты
Із законопроекту №6327 вилучили всі (!) норми про сооплате.
Згідно із законопроектом №6327 медичні послуги, які увійшли в програму медичних гарантій, завжди і в повному обсязі сплачено на 100%) надаються громадянам за рахунок коштів державного бюджету.
Будуть послуги, які не оплачуються з державного покриття: наприклад, естетична стоматологія, хірургія та ін.
Міф 8. Реформа не передбачає підвищення зарплати лікаря
Тариф на медичні послуги з надання первинної медичної допомоги складається з двох частин: ставки на оплату медичної послуги і ставки на оплату діагностичних послуг, у тому числі лабораторних досліджень.
У бюджетній резолюції, яка була прийнята парламентом у липні 2017 року, закладена сума середнього тарифу за людину: 370 гривень в рік. Стільки буде отримувати лікар первинної ланки за кожного пацієнта.

При цьому середній тариф коливається в ту чи іншу сторону, залежно від різних факторів. Наприклад, якщо серед пацієнтів будуть діти до 5 років або пенсіонери у віці 65+, тариф буде майже вдвічі вище.
Це означає, що лікар первинної ланки буде отримувати в рік від 700 тис. до 1 мільйона гривень за свою практику, якщо набере максимальну рекомендовану кількість пацієнтів у 2 тис. осіб.
У бюджетній резолюції закладена сума на 2019 - за кожного пацієнта в середньому по 450 гривень в рік. Планується, що з року в рік ця сума буде поступово збільшуватися.
Лікарем первинної ланки може бути сімейний лікар, педіатр або терапевт. Ці лікарі можуть стати фізичною особою-підприємцем (ФОП) та відкрити власну практику, а також об'єднуватися з іншими лікарями в практиці первинної медичної допомоги, щоб оптимізувати витрати.
Міф 9. НСЗУ - це фінансовий "монстр", який буде розпоряджатися 100 млрд грн
НСЗУ не володіє засобами. Гроші лежать у державному бюджеті і зберігаються на казначейських рахунках. Національна служба охорони здоров'я (НСЗУ) є оператором, який контрактирует закупівлю медичних послуг та укладає договори з медичними закладами і лікарями.

Модель НСЗУ має найменші корупційні ризики, оскільки як центральний орган виконавчої влади підконтрольний Рахунковій палаті, Державній аудиторської служби, а також антикорупційним органам - Національному антикорупційному бюро і Нацагентству з питань запобігання корупції.
НСЗУ буде контролювати якість послуг на рівні дотримання умов договору. Тобто НСЗУ укладає договір і перевіряє його виконання, так само, як страхова компанія перевіряє виконання умов страхового договору. Якщо мова йде про лікарську помилку, то в цьому випадку контроль залишається за органом, який надає ліцензію - за Моз.
Міф 10. У бригаді швидкої будуть лише парамедики, які не зможуть надати адекватну допомогу людям, тому що вони не лікарі
Реформа екстреної допомоги не є частиною законопроекту 6327, який запускає медреформу в Україні. Зміни для швидкої допомоги будуть проходити паралельно.
Міфи й хибні уявлення про роль і місце парамедиків в системі екстреної медичної допомоги пов'язані з застарілими радянськими поглядами або незнанням існуючих систем і практик екстреної медичної допомоги в світі. Ці неправильні уявлення формують у медичних працівників та громадськості опір впровадженню цих змін.
У більшості розвинених країн, на початковому етапі розвитку системи екстреної медичної допомоги, парамедики дійсно при необхідності термінового лікування тільки доставляли пацієнтів до лікарні, де їм надавали медичну допомогу. Досягнення в галузі медичної науки розширили можливості надання якісної та ефективної першої медичної допомоги не тільки у відділеннях невідкладних станів, але і безпосередньо по дорозі в лікарню в самій кареті швидкої допомоги. Тому сьогодні парамедики - це саме той медичний персонал, який повинен бути навчений врятувати людину.
Міністерство охорони здоров'я розробило 4-модульну програму перепідготовки фельдшерів і лікарів швидкої, яка спрямована на підвищення їх кваліфікації в відповідності з міжнародними стандартами надання невідкладної допомоги. Навчання парамедиків, відповідальних за оцінку стану пацієнта та забезпечення необхідної допомоги на місці події, а також під час транспортування в лікарню, триватиме 3 роки і прирівнюватися до рівня бакалавра.

Тільки після того, як з'являться фахівці, екстрену допомогу чекають зміни.
Також екстреної допомоги будуть працювати не лише парамедики. В державний класифікатор внесені професії інструктора з догоспітальної допомоги, інструктора з першої допомоги, парамедика і екстреного медичного техніка.
Міф 11. Телемедицина в селі не запрацює, тому що немає інтернету і техніки
В Україні телемедицина не має ніякого зв'язку з телебаченням. Це оперативне консультування вузьким фахівцем, що знаходяться на відстані від пацієнта.
Це найбільш актуально для кардіологічної допомоги. Щорічно в Україні трапляється 40 тис. інфарктів, 20 тисячам з них потрібна невідкладна медична допомога. Але часто такого пацієнта просто небезпечно везти далеко, або навпаки - біль у серці не є загрозливою, і їхати за сотні кілометрів немає необхідності.
А фельдшер або лікар на місці не може правильно оцінити дані кардіограми. В такому випадку він зможе передати результати вузькопрофільним спеціалістам в область у реперфузионный центр і той відразу проконсультує, що слід робити. Для цього не потрібні якісь особливі технології, а кардіографами Моз планує оснастити всі "швидкі", де їх ще немає. Вузькопрофільні фахівці будуть чергувати в спеціально обладнаних репер фузійних центрах 24/7.
Тоді лікар на місці зможе надати екстрену допомогу людині відразу, на місці.
В телемедицині важливий не стільки інтернет, скільки впровадження самої системи такої допомоги пацієнтам. Адже зараз лікарі бояться відповідальності, не беруться консультувати по інтернету або по телефону, тому що не було такого дозволу. Тепер, коли Моз підготував відповідні накази, ситуація зміниться.

Також фахівець може дистанційно консультувати цифрові рентгенограми і комп'ютерні томограми, і посилати деякі аналізи.
Отже, телемедицина спростить діагностику в тих випадках, коли потрібен не персональний огляд, а оцінка даних досліджень. Надасть більше можливостей пацієнтам з віддалених районів проконсультуватися у вузького спеціаліста. А в кардіології взагалі допоможе врятувати життя.
Як повідомлялося, у четвер Верховна Рада підтримала у другому читанні та в цілому законопроект про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів (медреформа).
Зокрема, цим законом передбачено запровадження основного принципу медреформи - "гроші йдуть за пацієнтом", який передбачає, що медустанови будуть отримувати виплати за надані медичні послуги пацієнтам безпосередньо з держбюджету, без посередників.
Також даний закон регулює питання фінансування медицини з державного та місцевих бюджетів: державного будуть оплачуватися медпослуги, які входять в програму медичних гарантій, з місцевих - підтримка і розвиток комунальних установ, реалізація місцевих програм надання населенню медпослуг понад гарантованого державного пакета, оплата комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров'я.
Крім того, закон передбачає скасування медичної субвенції, починаючи з 1 січня 2020 року.